Народні умільці. Різьба по дереву

          Перша зарубка, перший жолобок, зроблені людиною колись на дереві ножем чи сокирою, поклали початок практичному використанню та розвитку художньої обробки деревини. Скісні, горизонтальні або перехресні лінії – позначки на дереві стали основою майбутнього орнаментального багатства в оздобленні дерев’яних виробів.
На Україні здавна виготовляли з дерева речі хатнього вжитку: скрині, столи, мисники, дерев’яний посуд, дошки для вибійки, форми для пряників; а також сільськогосподарський перманент – ярма, транспортні засоби та багато іншого. Ці пам’ятки народного мистецтва засвідчують тривалий історичний шлях розвитку народного різьблення, протягом якого вироблялися специфічні риси творчості різьбярів.Особливо великого розвитку набули деревообробні промисли на Поліссі та у лісостеповій зоні, де був достатній вибір різноманітної деревини.
Різьбярство України виробило свої улюблені технології, майстри різних місцевостей винайшли свої прийоми та мотиви орнаменту. Кожна місцевість славилася своїми різьбярами.

     Так і наша Ківерцівська земля має свого майстра – різьбяра. Це Писарук  Юрій Павлович, 1944 року народження.
     З діда–прадіда родина Писаруків займалася художньою обробкою деревини. Юрій Павлович перейняв знання попередніх поколінь і доповнює їх своїми вміннями.
     Писарук Юрій Павлович народився в селі Сичин на Холмщині. У 1945 році сім’я була депортована на Волинь у село Піддубці. У 1958 році Юрій Павлович закінчив семирічку у Піддубцях, а в 1961 середню школу № 10 у Луцьку. Потім було навчання у Луцькому педінституті ім. Л. Українки, служба в армії.
Після навчання, у 1970 – 1972 роках, працював директором школи в селі Звірів Ківерцівського району. У 1972 році разом з дружиною працює у Дубищенській восьмирічній школі. Саме там захопився художньою обробкою деревини.
В родині Писаруків було 12 чоловік Батько займався лозоплетінням і виробами з соломки, мама захоплювалася писанкарством, два брати – художники, ще два брата – майстри по дереву.
     З 1976 року Юрій Павлович вчителював у Жидичинській середній школі. Викладав фізику і трудове навчання. Постійно вів гурток “Художня обробка деревини”.
Разом з дружиною Людмилою Миколаївною виростили і виховали двох синів, які ще в дитинстві вирізували лампи, скриньки. Але в даний час не займаються цим. Зараз Юрій Павлович на заслуженому відпочинку, що дає більше часу займатися улюбленою справою. Зараз важко з матеріалами, тому він працює під замовлення. А ще він захопився писанкарством.
     Юрій Павлович бере участь у виставках народних умільців у містах Ківерці, Луцьку, Києві. Його роботи відзначені грамотами районного і обласного відділу освіти.