29-04-2013

Гудуть, стогнуть, б’ють тривожним набатом дзвони, вони кричать нам... І найгіркішими нотами звучать у їх гулі голоси Чорнобиля, катастрофи, яка вразила весь світ, змусила здригнутися все людство, пам’ять про яку невигойною раною залишиться в душі нашого народу; катастрофи, яка до сьогодні вважається найбільшою ядерною катастрофою в історії. Тривогою і болем наповнені їх звуки.

Напередодні 27-ї річниці Чорнобильської трагедії у Ківерцівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 відбулась година-пам’яті “Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс”, яку підготували та провели учні 8-х класів (класні керівники Квач Світлана Михайлівна, Токар Наталія Миколаївна) спільно з бібліотекарями Ківерцівської ЦРБ для дорослих.

Збитки від катастрофи не піддаються обліку, бо неможливо оцінити шкоду, завдану здоров'ю людей, втрати від радіоактивного забруднення довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок. Радіаційна пляма накрила понад 54 тис. км2 території, постраждало більше 3,4 млн. людей, з яких 1,5 млн. – діти. На карті України з'явилась 30-кілометрова “зона відчуження”, котра поглинула майже 1000 населених пунктів.

...Страшні наслідки Чорнобильської трагедії: смерті, хвороби, безлюдна пустеля навколо станції. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей “атомний вівтар” своє здоров'я та життя. Пам'ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам'яті, що не даватимуть забути про трагедію.