10-04-2012

“З усіх втрат втрата часу – найтяжча”, – казав Григорій Сковорода. Протягом сторіч філософи звертали увагу на цінність часу, на його швидкоплинність, що тече, мов пісок крізь пальці, але водночас є найціннішою річчю у світі. Час – це саме життя, а втрачати час, особливо зараз – коли він летить з шаленою швидкістю – значить марнувати безцінні миті свого існування.

Ми вже знаємо про те, що з кожним прожитим роком хвилини нашого життя пролітають все швидше, і швидше. І як би ми не старались, але не встигаємо зробити все те, що плануємо.

Гонитва за грошима, дріб’язкові сварки і бездумне цілоденне сидіння перед телевізором чи комп’ютером – це все марнує наш час, розмінює дорогоцінне золото хвилин і годин, які можна було б прожити по-іншому. Як це по-іншому? Це означає творити добро, допомагати іншим людям, читати хороші мудрі книги. Та чомусь нам на це все не вистачає часу. За клопотами не встигаємо забігти в бібліотеку, щоб взяти почитати новий твір улюбленого автора, чи просто переглянути журнал чи газету.

Однією із форм роботи в працівників районної бібліотеки є обслуговування користувачів по місцю роботи та проживання.

Часто бібліотекарі навідуються до Територіального центру соціального обслуговування Ківерцівського району. Працівники центру з задоволенням беруть почитати різноманітну за жанром літературу та журнали. І щоразу просять працівників районної бібліотеки заходити якомога частіше, адже, як і більшості людям сьогодні, їм не вистачає часу в першу чергу для себе.

* фото взяті з сайту Ківерцівського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)